У центрі трилогії – змагання з вигаданого виду спорту – ексі, що нагадує одночасно кілька популярних у США та Канаді ігор: футболу, хокею та лякросу. Чому не бейсбол чи волейбол? Відповідь автора гранично чесна: ліньки. Якби в книзі довелося описувати справжній вид спорту, довелося б вникати у всі тонкощі правил, що забрало б чимало часу та сил. Але задум Нори Сакавич був зовсім інший. Тож автору виявилося простіше розробити власну гру – гібрид кількох існуючих. Основні правила дано у примітках, а яскраві описи боротьби за м’яч роблять книжки динамічними. Спортивна лінія прописана чудово, світ ексі виглядає по-справжньому живим та яскравим.

Що потрібно врахувати перед прочитанням цього циклу?

У трилогії порушуються важливі теми: про довіру, вибір між втечею та бунтом, командну гру, другий шанс, цінність життя. Сцени тортур і зґвалтування прописані дуже жорстко, тому навіть найвідданіші шанувальники відзначають велику кількість «скла», особливо у другій і частково – третій частині. Але саме це робить трилогію незабутньою. У циклі дванадцять основних персонажів та 47 другорядних. У міру знайомства з ними Ніл відкриває для себе нові правила: кревність – ще не сім’я, за агресією може ховатися біль чи страх, а гра може виявитися не хобі, а єдиним способом вижити.

Поява Ніла має для Лис як негативні, і позитивні наслідки. І спочатку незрозуміло, як розвиватимуться події. Лише до кінця оповідання все стане на свої місця. На відміну від багатьох книг, в яких талановитий новачок поступово вливається в команду ще талановитіших і найдосвідченіших, трилогія розставляє акценти трохи інакше. Лідери не бездоганні, новачок зовсім не вклоняється їм і не мріє стати членом зграї. Спочатку і зграї ніякої немає – але тим цікавіше спостерігати, як поступово Ніл приручає лис і приручається сам

Все заради гри – скільки частин?

Трилогія «Все заради гри», вперше представлена читачам у друкованій версії, складається з трьох книг: «Лисяча нора», «Король воронів» та «Свита короля» (ще не вийшла в укр. перекладі).